ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА

З «КНИГИ ПІСЕНЬ»

Сонет 61

Благословенні будьте, день і рік,

І мить, і місяць, і місця урочі,


Де спостеріг я ті сяйливі очі,

Що зав’язали світ мені навік!

Благословен вогонь, що серце пік,

Солодкий біль спечаленої ночі

І лук Амура, що в безоболоччі

Пускав у мене стріл ясний потік!


Благословенні будьте, серця рани

І вимовлене пошепки ім’я

Моєї донни — ніжне і кохане,

І ці сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в’яне,—

Й ти, неподільна радосте моя!



Переклад Д. Павличка