ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ «ТЕВ'Є-МОЛОЧАР»: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ - НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ.

Мета (формувати компетентності): предметні (знання образної системи твору Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар»; уміння характеризувати цю повість як вершину творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально- громадянські: неприйняття ксенофобії у будь-якому вигляді; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне й художні деталі в тексті; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: система образів, художній образ, оповідач, засоби комічного, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, психологія, етика, естетика. Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Шолом-Алейхем говорив про свою творчість: «Автор цих рядків має честь не тільки належати до вічно гнаного, безправного, проте своєрідного, великого народу, бути скромним виразником його почуттів, думок, ідеалів»; «І нехай краще моє ім’‎я згадують тільки в анекдотах і жартах, ніж не згадують зовсім». І справді: гнані, часто осміяні в ті часи представники єврейського народу постають перед нами працьовитими, мудрими й невтомними оптимістами, філософському ставленню до життя та гуманізму яких нам усім варто повчитися. Продовжимо ознайомлюватися із твором видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема — повістю «Тев’‎є-молочар».

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть розділи «Химери» та «Теперішні діти» повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар», висловіть свої думки та враження щодо прочитаного.

2) Творча робота

ü Презентуйте ілюстрації та буктрейлери, створені до повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» (за бажанням).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Міні-лекція вчителя

— Сам письменник вважав Тев’‎є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’‎є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.

У нього велика родина — п’‎ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’‎язати свою долю з нелюбом,— заможним м’‎ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’‎є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»¹ Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’‎є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне ¹ вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’‎є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’‎є.

¹ Тут і далі: цитати з повісті «Тев’‎є-молочар» Шолом-Алейхема наведено у перекладі Є. Х. Райцина.

Отже, тема «маленької людини» — зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою — як і в усій світовій літературі ХІХ ст.

Тев’‎є з твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його багатостраждальної історії.

В образі Тев’‎є уособлено образ усього єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев’‎є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається нескореним...

2. Аналіз тексту літературного твору (запис до зошитів)

ü Випишіть із повісті «Тев’‎є-молочар» цитати, що характеризують головного героя як філософа, що стійко тримає удари долі, та життєрадісну людину.

Очікувана відповідь

■ «Поговоримо краще про що-небудь веселіше: що чувати з холерою в Одесі?»

■ «Дивна річ, чим більше горя, тим кращі надії, чим більше злиднів, тим палкіші сподівання».

■ «Трохи свого горя, не прогнівати бога, а трохи горя всього загалу — погані часи!»

■ «Бо кажіть що хочете, але ніж мати стільки горя від своїх дочок, як оце Тев’‎є має, то чи не в тисячу разів краще лежати в домовині?»

■ «Бо все, що землею вкрито, слід, як то кажуть, забути, а поки живеш на світі, не можна зректися усього земного».

■ «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно».

■ «Міняючи місце — міняєш долю...»

■ «Як каже цар Соломон: людина подібна до тварини, забуває, що скільки б вона не жила, а вмерти однаково доведеться...»

■ «Людина не бере сама, а як захоче взяти, їй дають по руках...»

■ «людина подібна до столяра: столяр живе, живе і помирає, і так само людина живе і помирає».

■ «Але «життя і смерть у руці божій»,— коли бог хоче покарати людину, він позбавляє її розуму».

■ «Найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій людині — порада».

■ «Люблю Всевишнього, бо він прислухається до мого голосу й благання, жаліє мене, коли мене оточують з усіх боків злидні, скрута, горе, напасті: то здохне корова посеред білого дня, то принесе лиха година небораку родича, як от Менахем-Мендла з Єгупця, який забирає останню копійку, і вже думаєш «у хвилину розпуки», що кінець світу, «всі люди облудні»,— ніде на світі немає правди. Що робить Господь бог? Він подає Лейзер-Волфові думку, щоб той посватався до моєї Цейтл, не правлячи ні посагу, ні вбрання».

■ «На дурничку нічого нема! Ти, корово, хочеш жувати — йди, тебе видоять, давай молоко, годуй бідняка з його жінкою і дітьми! Ти, конику, хочеш набити пельку — біжи щоразу з глечиками до Бойберика і назад! Так само й ти, людино, хочеш мати шматок хліба — йди працювати.»

■ ««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були».

■ ««Коли нема муки, нема й науки»,— тобто наука лежить у скрині, а мудрість — у кишені.»

■ «Людина слабкіша за муху і міцніша від заліза.»

■ «Не мають цілих штанів, а вчитися їм хочеться».

■ «Добрий товар сам себе хвалить».

■ «А вродливе обличчя — це ж ви самі кажете,— половина посагу».

■ «Владико небесний! Як розумно ти правиш своїм світом. Ось ти створив Тев’‎є і створив, приміром, коня, і обидва вони мають однакову долю на цьому світі. От хіба тільки те, що у людини є язик і вона може поговорити, висловити все, що наболіло на серці, а кінь, бідолашний, що? Німе, прости господи, створіння.»

3. Постановка та розв'язання проблемного питання

ü Одного разу великий трудар і дивак Тев’‎є-молочар раптом постав перед страшним лихом (як на той час, лихо без жодних лапок, справжнє лихо): його дочка Хава покохала українського хлопця Федора, той відповів взаємністю, але Тев’‎є у розпачі: це ж — людина іншої крові та віри! Але коли нещасний батько, який ладен мало не накласти на себе руки з розпачу, опиняється на самоті, думки його стають якимись «незвичайними», «чудними» (а насправді — простими, як усе велике, правдиве й добре): «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли Господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» Поміркуйте: хіба це запитання Тев’‎є сьогодні, за 100 років після написання цих рядків, втратило свою актуальність? Свою думку обґрунтуйте.

4. Аналіз образів літературного твору (запис до зошитів)

ü Із розділів «Годл», «Хава» та «Шпринця» повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» випишіть цитати до характеристики героїв твору.

ü Схарактеризуйте Тев’‎є за його висловлюваннями (учні отримують таблицю із порожнім другим стовпцем).

Очікувана відповідь

Цитатна характеристика Тев'є

Висловлювання	Риси характеру
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»	Схильність до аналізування, філософських роздумів
««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»	Розуміння справжніх цінностей у житті людини
«У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»	Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’‎язки
«Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!»	Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут
Висловлювання	Риси характеру
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»	Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за довірливість і прагнення «легкого хліба»
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»	Гуманіст
«Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»	розуміє значення духовності
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’‎їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»	Має почуття справедливості
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»	Дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди
«Ось послухайте, як Тев’‎є викручується зі скрутного становища»	Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл

ü Складіть схему взаємин головних і другорядних героїв повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар».

Очікувана відповідь

Взаємини героїв повісті Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар»

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Займи позицію»

ü Чи поділяєте ви ставлення до грошей головного героя твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар»? Свою думку обґрунтуйте.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завершальне слово вчителя

— І донині в серцях шанувальників знаходять відгук слова видатного письменника, класика єврейської літератури Шолом-Алейхема: «Живіть у мирі й радості. У тяжкі часи допомагайте одне одному. Допомагайте знедоленим і пам’‎ятайте моє ім’‎я — Шолом-Алейхем — мир вам!»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: знати зміст розділів «Годл», «Хава», «Шпринця» повісті Шолом-Алейхем «Тев’‎є-молочар»; уміти переказувати, коментувати.

Групове (творче): підготувати презентацію творчого культурологічного міні-проекту «Повість Шолом-Алейхем «Тев’‎є-молочар» у світовому мистецтві» у 7 групах («актори» — інсценують діалоги й монологи за твором (або за сценарієм однієї з вистав за мотивами твору), «театрали» — готують відгуки про театральні вистави за мотивами твору Шолом-Алейхема, «кінокритики» — мають продемонструвати фрагменти кінофільмів за повістю та прокоментувати їх, «декламатори» — організують конкурс на кращого оповідача у ролі Тев’‎є, «літературознавці» — аналізують засоби комічного твору «Тев’‎є-молочар», «музикознавці» — мають влаштувати прослуховування національних єврейських пісень, «художники» — створити ілюстрації до повісті, презентувати та прокоментувати їх).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 60

ЦЕ ЦІКАВО!

Зі спогадів Бел Кауфман — онуки Шолом-Алейхема, відомої американської письменниці та громадської діячки, почесної голови Меморіального фонду Шолом-Алейхема — про роки її дитинства: «Це були найщасливіші роки в моєму житті, адже з нами був

тато Шолом-Алейхем. Він був настільки життєрадісний, моложавий, що його ніхто не сприймав як дідуся. Він любив жарти, розіграші, різні витівки. Коли до нас приходили гості, він переплутував калоші. І ніхто не сердився, тому що всім було весело. Будь- яку проблему вирішував він легко, ніби граючись. Коли родина жила у Швейцарії і грошей було обмаль, ШОЛОМ-АЛЄЙХЄМ навчав дітей ходити на руках, тому що на підлозі не було килима, а сусіди знизу скаржилися, що ми гупаємо. Дуже добре запам’‎ятався мені його голос. Дзвінкий, із приємним тембром. Він часто виступав перед публікою і читав свої оповідання. Йому аплодували, його носили на руках. Пам’‎ятаю, як Шолом-Алейхем говорив, що коли б він не був письменником, то неодмінно став би актором».