Особливості будови роману - «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН» - РОМАН У ВІРШАХ - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

Особливості будови роману

У романі «Євгеній Онєгін» автор використовує паралелізм — художній прийом, який підкреслює зв’‎язок окремих елементів твору і надає можливість їх порівняти та виявити характерні риси кожного з них. Наприклад, це паралелі героїв: друзі Онєгін — Ленський, «друзі» Онєгін — Автор, сестри Тетяна — Ольга. Паралелізм простежується у стосунках героїв: Онєгін і Тетяна — з одного боку, Ленський

і Ольга — з іншого. Є в романі і паралельні епізоди: бал на іменинах у Тетяни — бал у Петербурзі. Дві частини має і сюжет: перша — Тетяна зустріла і покохала Онєгіна, пише листа, слухає відповідь Онєгіна, друга — Онєгін зустрів Тетяну в Петербурзі і покохав її, пише листа до Тетяни, слухає її сповідь. Порівняння цих частин виявляє, яких змін зазнав характер героя, його внутрішній світ.

Важливою рисою роману є динаміка дії, відносин між героями, характерів. Ліричні відступи роблять Автора одним з головних персонажів роману, об'єднують увесь текст у цілісний твір. Пушкін розширює межі твору завдяки творчому співчуттю читачів, до яких він звертається, пропонує взяти участь у вирішенні проблем героїв. Своїх героїв Автор не оцінює, а ставить питання до читачів, пропонуючи їм визначитися щодо поведінки героїв, їхньої долі. «Відкритий» фінал твору також викликає бажання читачів взяти участь у вирішенні головної проблеми — «людина і світ», «людина і суспільство».

Миколо Кузьмін. Ілюстрації до роману «Євгеній Онєгін». 1928—1933 р.