Скорочено - Я один виходжу на дорогу - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ - МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ

* * *

Я один виходжу на дорогу;

Крізь туман кремнистий шлях блищить;

Тиха ніч. Пустеля слуха Бога,

І зоря з зорею гомонить.

В небесах врочисто й чарівливо.


Спить у сяйві голубім земля...

Що ж мені так боляче й тужливо?

Жду чогось я? Чи жалкую я?

Від жіття нічого не чекаю,

І не жаль минулого мені;

Я свободи й спокою шукаю!

Я б хотів забутись уві сні!


Та не тим холодним сном могили...

Я б бажав забутись так у сні,

Щоб дрімали в грудях вічно сили,

Щоб здіймались груди в тишині;

Щоб і дні і ночі співом чистим

Про кохання голос гомонів,


Наді мною щоб зеленим листом

Темний дуб схилявся і шумів.


Переклав М. Терещенко