Скорочено - РІЗДВЯНА ЗІРКА - ЙОСИП БРОДСЬКИЙ

В холодную пору, в местности, привычной скорей к жаре,

чем к холоду, к плоской поверхности более, чем к горе,

младенец родился в пещере, чтоб мир спасти;


мело, как только в пустыне может зимой мести.


Ему все казалось огромным: грудь матери, желтый пар

из воловьих ноздрей, волхвы — Балтазар, Гаспар,

Мельхиор; их подарки, втащенные сюда.


Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда.


Внимательно, не мигая, сквозь редкие облака,

на лежащего в яслях ребенка, издалека,

из глубины Вселенной, с другого ее конца,

звезда смотрела в пещеру. И это был взгляд Отца.


24 декабря 1987

В пору зимну, в місцевості, звиклій

радше до спеки, ніж

до холоду, до площини більше, ніж

до гірських підніж,

немовля народилось в печері,


щоб світ спасти;

мело, як тільки може в пустелі взимку мести.


Йому видавалось таким невимовно великим все:

груди матері, в парі жовтій віл та осел;

Балтасар, Гаспар, Мельхіор — волхви,


і їхні дари.

Він був лише крайкою. Крапкою теж —

зоря згори.


Уважно, без мерехтіння, не блимнувши, віддаля,

крізь хмари рідкі, на спеленане в яслах маля

з вселенської глибини, з тамтого її кіпця


зоря дивилася в печеру. І то був погляд Отця.

Переклад І.Лучука