Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ

АВТОРСЬКІ УРОКИ

ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

 

УРОК № 28

Тема. Позакласне читання. Бурхливі людські пристрасті у новелах П. Меріме

 

Мета: ознайомити учнів із творчістю французького письменника П. Меріме, допомогти зрозуміти ідейно-філософський зміст його новел; поглиблювати навички самостійної роботи, аналізу прозового твору, виразного читання, переказу; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню читацького кругозору школярів.

Обладнання: портрет П. Меріме; виставка його творів; тексти новел письменника (у перекладах на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

Любов — дитя, дитя свободи...

Арія Кармен з однойменної опери Ж. Бізе

 

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

II. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Вступне слово вчителя.

Проспер Меріме — один з відомих французьких письменників-реалістів XIX століття, блискучий драматург і майстер художньої прози. Його твори привертають увагу читачів життєвою енергією, досконалою формою, глибиною психологічного аналізу, яскравими характерами і бурхливими пристрастями.

 

2. Повідомлення підготовленого учня.

Життя та творчість П. Меріме

Проспер Меріме народився 28 вересня 1803 року в сім’ї освіченого хіміка й живописця Жана Франсуа Леонора Меріме. Закінчивши курс юридичних наук у Парижі, він одержав призначення на посаду секретаря графа д’Арту, який був одним із міністрів червневої монархії, а потім головним інспектором історичних пам’ятників Франції. Під час своєї першої подорожі до Іспанії 1830 року він потоваришував з графом де Тебом і його жінкою, донька яких Євгенія згодом стала французькою імператрицею, дружиною Наполеона III. У 1853 році Меріме став сенатором і користувався повною довірою і дружбою Наполеона III. Незважаючи на вдалу й швидку політичну кар’єру, політика відігравала в його житті другорядну роль. Справжнім покликанням Меріме була література.

Як письменник він дебютував досить рано, коли йому виповнилося лише 20 років. Першим твором стала історична драма «Кромвель», що її схвально зустрів Стендаль. Але, незважаючи на високу оцінку Стендаля, Меріме залишився незадоволеним своїм твором і тому драма не потрапила до друку. Пізніше письменник написав декілька драматичних п’єс, що були надруковані під назвою «Театр Клари Газуль». Цікаво, що Меріме у передмові до книги заявив: автором творів є нібито невідома іспанська актриса мандрівного театру.

Упродовж 1828-1829 років з-під пера письменника виходять драма «Жакерія», історичний роман «Хроніка часів Карла IX», новели «Маттео Фальконе», «Таманго», «Етруська ваза» та декілька листів з Іспанії.

1839 року Меріме здійснив поїздку на Корсіку. Його завжди приваблювали екзотичні країни, звичаї інших народів і цивілізацій.

Письменник написав кілька творів з історії Греції, Риму, Італії. Зазначимо, що його історичні розвідки про короля Кастилії користуються популярністю навіть серед спеціалістів.

Універсальність літературної освіти Меріме помітно вирізняє його серед французьких письменників. Зокрема, Меріме одним із перших французьких митців поцінував російську літературу, оволодів російською мовою, щоб прочитати в оригіналі твори Пушкіна та Гоголя. Він обожнював Пушкіна, у 1849 році переклав його повість «Пікова дама». За спогадами І. Тургенєва, П. Меріме у присутності самого В. Гюґо називав Пушкіна найкращим поетом доби. 1851 року вийшов етюд Меріме про Гоголя, а в 1853-му — переклад «Ревізора». Письменника цікавила історія Петра I, Смутного часу. Меріме був шанувальником І. Тургенєва, написав передмову до його роману «Батьки і діти», опублікованого в Парижі 1864 року.

Письменник негативно поставився до перевороту 1851-го, в результаті якого Луї Наполеон Бонапарт оголосив себе імператором Наполеоном III. Завдяки дружині імператора Євгенії Меріме оточили милостями двору, нагородили орденом Почесного легіону, а влітку 1853 року призначили сенатором. Однак у сенаті Меріме буде грати скромну роль: за сімнадцять років лише тричі він брав слово. Та близькі стосунки з імператором не склалися, хоча імператриця й ставилася до нього як до рідної людини.

У 50-ті роки Меріме жив дуже самотньо. Після смерті батька він більше п’ятнадцяти років прожив з матір’ю. 1852 року Анна Меріме померла. У Проспера не було ні братів, ні сестер, ні дружини. Звужувалося коло його друзів. Ще 1842 року помер Стендаль, з яким Меріме товаришував упродовж двадцяти років. Стосунки з Валентиною Делессер приносять письменникові багато страждань. 1852 року Валентина покинула Меріме, він болісно переживав її вчинок. Тепер письменник відчував наближення старості, підупало його здоров’я (він хворів на астму).

Стан Меріме погіршився ще й від того, що Франція 19 липня 1870 року оголосила війну Пруссії. Він розумів: війна веде до катастрофи, глибоко співчував імператриці, проголошеній регентшою. Незважаючи на хворобу, Меріме двічі робить візити до Євгенії.

11 вересня 1870 року письменник приїздить до Канн. Своєму лікареві він сказав: «Франція помирає, і я хочу померти разом з нею». 23 вересня 1870 року о дев’ятій годині вечора Проспер Меріме несподівано помер. Йому було 67 років.

Після смерті П. Меріме російський письменник І. Тургенєв написав: «Під зовнішньою байдужістю він приховував любляче серце; він був до кінця вірним своїм друзям».

 

3. Слово вчителя.

П. Меріме відомий як майстер новели. Одним з найбільш яскравих його творів є новела «Кармен» (1845). Зазначимо, що в основу сюжету однойменної опери Ж. Бізе, музика якої надзвичайно популярна і в наші дні, взято саме цей твір.

 

4. Бесіда.

— У чому полягає особливість композиції новели? («Кармен» — це оповідання в оповіданні. В новелі декілька оповідачів: автор-археолог і контрабандист Хосе Наварро. Завдяки цьому оповідь дещо сповільнюється.)

— Де відбувається дія? (В Іспанії, у Кордові.)

— Хто є героями твору? (Автор — археолог, етнограф і лінгвіст, контрабандист Хосе і циганка Кармен.)

— Розкажіть, як автор-оповідач познайомився з Хосе. (Вони зустрілися на Каменській рівнині.)

— Знайдіть опис Хосе. Що вражає в його портреті? (Суворий і гордий погляд.)

— Що вразило оповідача при першій зустрічі з Кармен? У яку пору доби це сталося? (Його вразила краса жінки, але це холодний погляд ученого. Її «дика краса» та чуттєвий й одночасно жорстокий вираз очей. Це сталося вночі.)

— Знайдіть опис портрета Кармен. («В волосах у нее был большой букет жасмина, лепестки которого издают вечером одуряющий запах. Одета была она просто, пожалуй, даже бедно, во все черное, как большинство гризеток по вечерам».)

— Який образ найбільше підходить Кармен? (Хижої кішки, що стрибає за здобиччю.)

 

5. Переказ тексту.

— Перекажіть історію життя Хосе.

— Розкажіть, що вам відомо про Кармен.

 

6. Продовження бесіди.

— Якими були стосунки Хосе і Кармен? (Досить складними, хоча вона й говорила, що кохає Хосе.)

— На вашу думку, чи можна вважати Кармен позитивною героїнею? (Ні, вона увібрала дуже багато поганого від того злодійського оточення, в якому жила. Вона не може не брехати, завжди готова взяти участь у будь-якій авантюрі.)

— Чим героїня привертає увагу? (Щирістю й чесністю в коханні, що є основою її єства, гордістю, жагою свободи, готовністю пожертвувати всім, навіть життям, заради внутрішньої незалежності.)

— Чи є щось спільне між героями? (Вони обоє ладні віддатися всепоглинаючому почуттю кохання.)

— Схарактеризуйте образ автора. (Це зацікавлений дослідник і мандрівник, трохи іронічний, спокійний спостерігач за тим, що відбувається.)

 

7. Слово вчителя.

Образ Кармен неодноразово привертав увагу митців. До нього зверталися О. Блок (цикл «Кармен»), М. Цвєтаєва (вірші про Кармен), Ж. Бізе (опера «Кармен»), Р. Щедрін (балет «Кармен-сюїта»). (За бажанням учителя можна використати названі матеріали.)

У 1829 році П. Меріме створив новелу «Маттео Фальконе», яка публікувалася в усіх збірниках, що виходили за життя автора. При створенні цієї новели автор скористався заміткою в газеті, з якої взяв сюжетну основу твору.

 

8. Бесіда.

—  Де відбувається дія твору? (На південно-східному узбережжі острова Корсика.)

—  Що відомо про головного героя Маттео Фальконе? (Він був багатим господарем, «он жил честно, то есть ничего не делая, на доходь от своих многочисленных стад, которые пастухи-кочевники пасли в горах, перегоняя с места на место».)

—  Чим він був відомий? (Був гарним стрільцем.)

—  Як звали його сина? (Фортунато.)

—  Розкажіть, що трапилося на подвір’ї Маттео Фальконе. (Фортунато, спокусившись на запропонований годинник, видав втікача, який заховався в сіні на подвір’ї Маттео Фальконе.)

—  Чому Маттео Фальконе так вчинив зі своїм сином? (Тому що найстрашнішим для нього була зрада. А його син став зрадником.)

—  Як ви вважаєте, чи мав право Маттео Фальконе на вбивство сина? (Це жахливий вчинок. Але відповідно до законів Корсики зрада була найбільшою ганьбою для всього роду.)

 

9. Слово вчителя.

У 1837 році П. Меріме написав новелу «Венера Ілльська», яку вважав найкращим своїм твором. Ця новела цікава тим, що в ній реальні події майстерно переплітаються з фантастичними.

 

10. Бесіда.

—  Чим ця новела привертає увагу читача? (Незвичністю подій, що розгортаються на сторінках твору.)

—  Яка подія лежить в основі сюжету? (У містечкові Ілль було знайдено античну статую Венери, котру поставили в парку пана Пейрорада.)

—  Що дивувало в статуї? («Презрение, насмешку, жестокость можно было прочесть на этом невероятно прекрасном лице. Право же, чем больше всматривался я в эту поразительную статую, тем сильнее испытывал мучительное чувство при мысли, что такая дивная красота может сочетаться с такой полнейшей бессердечностью».)

—  Який напис було зроблено на цоколі статуї? («Бережися тієї, яка кохає».)

—  Яка подія мала статися в родині пана Пейрорада? (Його син Альфонс мав одружитися. Ця подія повинна була статися в п’ятницю. День вибрав батько нареченого, оскільки п’ятниця — день Венери.)

—  Розкажіть, як відбувалася церемонія весілля.

—  Що дивувало оповідача в цьому дійстві? (Альфонс одружувався тому, що наречена багата. Дівчина була вродливою, із чистою душею і не знала всіх намірів нареченого.)

—  Яка дивна пригода сталася цього дня? (Альфонс, граючи у м’яча, скинув старовинну обручку з діамантом і надів її на палець статуї. Згадав він про неї лише під час церемонії. На палець нареченої він одягнув іншу каблучку. Коли юнак побіг у парк зняти каблучку, йому це не вдалося. Статуя не віддала її.)

—  Як статуя Венери покарала Альфонса? (Вона прийшла до нього вночі й вбила нареченого.)

—  Яке символічне значення має в новелі статуя Венери? (Вона стає символом краси, котру осквернила ницість і вульгарність міщанського суспільства. Пейрорад-батько, педант, позбавлений естетичного смаку, сповнений високої самооцінки, провінційний любитель старовини, не здатен зрозуміти красу в мистецтві. А його син, розбещений, самозакоханий буржуа, визнає в житті лише одну цінність — гроші.)

— Яким є символічне значення фіналу? (Як відомо, Венера — богиня кохання. Альфонс спаплюжив це почуття, розтоптав його, тому він і покараний. Трагічний фінал твору сприймається як помста статуї Венери.)

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Робота з епіграфом.

— Як ви розумієте слова епіграфа?

— Як вони пов’язані з темою уроку? (Для героїв новел П. Меріме головним завжди є свобода і незалежність, сила характеру.)

2. Завдання учням.

— Визначте особливості новелістики П. Меріме. (Підкреслено об’єктивна розповідь, суб’єктивна манера викладу, притаманна романтикам, поглиблення психологічного аналізу, що є невід’ємним від зображення суспільних причин, якими породжені переживання героїв. Меріме не любить описувати емоції, тому в його творах відсутні внутрішні монологи. Композиція новел чітко продумана. Автор не зупиняється лише на зображенні кульмінаційного моменту в розвиткові конфлікту. Він залюбки розповідає його передісторію, змальовує насичені життєвим матеріалом біографічні характеристики своїх героїв. Велика увага приділяється образові оповідача, засобам уведення його в тло твору. Новели Меріме часто побудовані на контрасті між буденністю тієї дійсності, що виникає в обрамленні оповіді, та драматизмом, незвичністю подій, про які читач дізнається із самої розповіді. Дія творів відбувається в екзотичних країнах і автор часто вводить детальні описи цих країн, звичаї народів, котрі їх населяють. Усе це посилює зацікавленість читача.)

— Подумайте, чим приваблюють новели П. Меріме сучасного читача. (Зображенням сильних людських пристрастей, гордих, мужніх героїв, які вміють відстояти себе і для яких головним у житті є свобода.)

 

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи «Творчість М. Некрасова, А. Фета, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо».