О'ГЕНРІ - Хрестоматія з зарубіжної літератури

(1862—1910)

О'Генрі — псевдонім Уїльяма Сіднея Портера, американського прозаїка, автора понад 200 новел, скетчів, гуморесок. Він був сином лікаря, дуже рано втратив матір. Після закінчення приватної школи працював у місцевій аптеці, водночас навчаючись на фармацевта. Проте в рідному південному містечку Грінсборо він лишався недовго. З 1882 року починаються його мандри, пошуки професії, життєві поневіряння. Він працює робітником на ранчо, служить то в земельній управі, то в банку, пробує видавати гумористичний журнал, співробітничає у великій газеті. Все це тривало відносно недовго, оскільки у банку, де він працював касиром, виявили нестачу грошей. І хоч він і намагався уникнути покарання, виїхавши до Південної Америки, проте через хворобу дружини змушений був повернутися, пройти через суд і відбути кілька років ув'язнення (1898—1901). Отож під час перебування у каторжній тюрмі штату Огайо він і почав писати новели, прибравши псевдонім О'Генрі.

Після звільнення з ув'язнення оселяється в Нью-Йорку і стає одним з найпопулярніших американських письменників. Дебютував він збіркою новел «Королі і капуста» у 1904 році. У сюжетах новел відбилися колізії його непростої долі, в їхніх героях — численні людські характери, з якими зводило письменника його драматичне життя.

Творчості О'Генрі чужі глобальні соціальні проблеми — вони чужі його героям, «маленьким», пересічним американцям: комівояжерам, торгівцям, клеркам, ковбоям, дрібним авантюристам, фермерам. Саме до них переймається співчуттям читач, який знайомиться з героями за якихось надзвичайних обставин і разом з ними приходить до несподіваної розв'язки, здебільшого щасливої, що її готує автор. Гумор і комедійність превалюють у творах О'Генрі над сатирою, мелодраматизм поєднується з гостросюжетністю, «образ — маска» героя — з «подвійною розв'язкою» (тобто такою, що наступає нібито двічі: спочатку — удавано, а потім — насправді) — з усім цим ми зустрічаємось у новелах О'Генрі, що складають збірки «Чотири мільйони», 1906 рік, «Серце Заходу», 1907 рік, «Голос міста», 1908 рік, «Дороги долі», 1909 рік та ін.

О'Генрі писав також і романи, але в історії літератури він відомий як неперевершений майстер новели. Красномовним є той факт, що, починаючи з 1919 p., у США щороку присуджується премія О'Генрі за кращий новелістичний твір року.

Першим перекладачем О'Генрі українською мовою був наш неперевершений гуморист Остап Вишня (збірка «Любовні напої», 1924).